Амідаїзм

Амідаїзм
(Іноді Амідізм) - одне з провідних напрямків буддизму на Далекому Сході, що виникло і оформилося в 5-6 ст. в Китаї. Отримало назву по імені гл. будди цієї течії - Аміди. Канонич. текстами А. є "Три сутри про Аміда", в яких брало відображені осн. догматичний. положення даного напрямку. Метою адепта А.
(іноді Амідізм) - одне з провідних напрямків буддизму на Далекому Сході, що виникло і оформилося в 5-6 ст. в Китаї. Отримало назву по імені гл. будди цієї течії - Аміди. Канонич. текстами А. є "Три сутри про Аміда", в яких брало відображені осн. догматичний. положення даного напрямку. Метою адепта А. є відродження після смерті в "чистій землі" Аміди, будд. рай, де йому уготована вічна щасливе життя. На вчення А. про "чистої землі" безсумнівний вплив надавали даоські уявлення про безсмертних, провідних блаженне існування на далекому острові в океані. Відродження в "чистій землі" можливо тільки за допомогою будди Аміди, що обіцяє свою перенести всі живі істоти після їх смерті в свій рай. Хто вірує в рятівну силу Аміди повинен благати будду про допомогу, повторюючи сакральну фразу "Слава Будді Аміда!" і здійснюючи благодійні вчинки. А. набув широкого поширення насамперед серед сільського населення, хоча в число його прихильників входила і якась частина заможних верств. У Китаї провідною школою А. була Цзінту-цзун, теоретики к-рій систематизували догматичний. становище "Трьох сутр про Аміда" і розробили доктринальний комплекс А. як реліг. течії. В Японії, де А. придбав виключить. популярність в 13 в. , Виникло чотири гл. школи в рамках цієї течії - юдзу нембуцу-сю, Дзьодо-сю, Дзьодо-сінсю, Дзи-сю - ідеологи яких брало пропонували дещо відмінні один від одного трактування основоположних амідаістскіх догм.- А. Н. Ігнатович

Буддизм. Словник. - М.: Республіка. Н. Л. Жуковська, В. І. Корнєв. 1992.