Ішутін Микола Андрійович

Ішутін Микола Андрійович
Ішутін Микола Андрійович [3 (15). 4. 1840 Сердобск, нині Пензенської області, - 5 (17). 1. 1879, Кара], один з перших російських професійних революціонерів - утопістів-соціалістів, які поєднали ідею пропаганди соціалізму в народі з змовницької і терористичної тактикою. Потомствений почесний громадянин м Сердобськ.
Ішутін Микола Андрійович [3 (15). 4. 1840 Сердобск, нині Пензенської області, - 5 (17). 1. 1879, Кара], один з перших російських професійних революціонерів - утопістів-соціалістів, які поєднали ідею пропаганди соціалізму в народі з змовницької і терористичної тактикою. Потомствений почесний громадянин м Сердобськ. Виховувався в Пензі, в сім'ї двоюрідного брата Д. В. Каракозова. З 1863 вільний слухач Московського університету, де вів пропаганду серед студентства. І. створив в Москві таємну революційну організацію, відому як Ішутінського гурток, що діяла в 1863-66. 8 квітня 1866 заарештований у зв'язку з замахом Каракозова на царя Олександра II. Засуджений Верховним кримінальним судом до смертної кари, заміненої в момент повішення безстроковою каторгою. До травня 1868 перебував в одиночній камері Шліссельбурзькій фортеці, звідки його, душевнохворого, перевезли до Східного Сибіру (Алгачі), в 1871 - на Олександрівський завод (Нерчинські рудники), а в 1875 - в Ніжнекарійскую каторжну тюрму.


Літ. см. при ст. Ішутінського гурток.

Е. С. Віленська.

Велика радянська енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. 1969-1978.