РЕРІХ Юрій Миколайович

РЕРІХ Юрій Миколайович
(1902-1960) Видатний рус. і сов. сходознавець, член Королівського Азіатського об-ва в Лондоні, Азіатського об-ва Бенгалії, Паризького Географічного т-ва, Археологічного і Етнографічного об-в Америки і ін. В 1957-60 завідував Сектором історії релігії і філософії Індії в Ін-ті сходознавства АН СРСР. З його ім'ям пов'язаний розвиток ряду областей суч.
(1902-1960) видатний рус. і сов. сходознавець, член Королівського Азіатського об-ва в Лондоні, Азіатського об-ва Бенгалії, Паризького Географічного т-ва, Археологічного і Етнографічного об-в Америки і ін. В 1957-60 завідував Сектором історії релігії і філософії Індії в Ін-ті сходознавства АН СРСР. З його ім'ям пов'язаний розвиток ряду областей суч. орієнталістики. Він - визнаний авторитет у дослідженнях з буддизму і стикаються з ним напрямками в індології, монголоведенія, тибетології. Пробувши з поч. 1917 по 1957 за межами Росії, Р. після повернення в СРСР зіграв істот. роль у відновленні і подальшому розвитку батьківщин. школи "класичної індології", в т. ч. і буддології; створив колектив вчених-індологів і тибетології в Ін-ті сходознавства, сприяв формуванню тібетологіч. школи в Бурятії, відновив видання Бібліотеки Буддіка, ставши її редактором. Працював у складі центральноазіатських експедицій свого батька - художника М. К. Реріха. У 1925 виходить у світ його перша монографія - "Тибетська живопис". Капітальним працею є переклад трактату "Дебтер онбо" ( "Блакитні Аннали", 1946) тиб. пор. -століття. автора Гойлоцзави, без використання догрого немислима робота з історії Тибету, шкіл і напрямків тиб. буддизму. У Бібліотеці Буддіка під його редакцією виходить переклад Дхаммапади, класичні.будд. джерела. Роботи Р. мають перспективний характер, відкривають великі можливості для подальших досліджень. Е. Д. Огнєва


Буддизм. Словник. - М.: Республіка. Н. Л. Жуковська, В. І. Корнєв. 1992.