Буддизм в Кореї

Буддизм в Кореї
Буддизм проник в Корею в пн. підлога. 4 в. Першим з трьох існуючих в той час на Корейському півострові гос-в, де він почав поширюватися, було Когурьо. У 372 до двору когурескіе вана разом з послом кит. царства Раннє Цинь прибув монах Суцдо, який привіз зображення Будди і будд. літературу. Незабаром були створені і перші монастирі.
Буддизм проник в Корею в пн. підлога. 4 в. Першим з трьох існуючих в той час на Корейському півострові гос-в, де він почав поширюватися, було Когурьо. У 372 до двору когурескіе вана разом з послом кит. царства Раннє Цинь прибув монах Суцдо, який привіз зображення Будди і будд. літературу. Незабаром були створені і перші монастирі. У Пекче буддизм з'явився на 12 років пізніше, коли в 384 туди прибув з Сх. Цзінь монах Маранантха. У третьому гос-ве - Сілла спроби пропаганди буддизму відзначені ще в 5 ст. , Але офіційно буддизм був прийнятий Ваном Попхином в 527. Після цього (в 60-х рр. 7 ст. Сілла об'єднала півострів) поширення буддизму пішло швидкими темпами. Б. в К. переважно махаяіістского толку, причому велике значення мав культ бодхисаттв. Будд. лит-ра надходила з разл. центрів Китаю, там же навчалися кор. монахи, в результаті чого розвиток Б. в К. в значить, ступені визначалося впливом кит. буддизму. Формування осн. шкіл відноситься в основному до сер. 7 ст. Школа Нальбан, що отримала назву по Нірвана-сутри, була створена в 654--660, школа Юльчон (аналог кит. Люй-цзун) - в 641. Найбільш попул. школа - Хваом (аналог кит. Хуаянь-цзун) з'явилася в 661-681. У 742 - 765 була утворена школа Попсан (аналог кит. Фасяню-цзун). Разом зі школою Попсон, що існувала ще в Когурьо, ці школи утворили т. Зв. п'ять шкіл махаянистского спрямування, які розглядалися як традиц.для Кореї. Крім них існували школи Чонджу, Сінін і Сосюн (з яких брало перші дві були махаянистского, а третя - хіна-яністской), а також школа "чистої землі" (Чонтхо), аналогічна кит. школі Цзінту і від неї відбувається. Все р. 9 ст. в Корею проник дзен-буддизм. З 828 по 931 виникло 9 дзен-будд. шкіл, близьких один одному, к-які отримали загальну назву "дев'ять гір" (Кусан): Сільсансан, Тоннісан, Каджісан, Чакульсан, Сонджусан, Саджасан, Свеянсан, Поннімсан і Сумісан. Наїб. попул. культами в 6-9 ст. були культи Майтреи, Шак'ямуні, Амітабхи і Авалокитешвари (до 8 в. на перше місце вийшов культ Майтреи). Будд. монастирі в Кореї володіли землями, подарованими Ваном або приватними особами, і звільнялися від податків, однак через непомірного збільшення Монастир. землеволодіння вже в 7 ст. вживалися заходи щодо її обмеження. В умовах сильної держ. влади Б. в К. міг розвиватися лише остільки, оскільки визнавав її пріоритет, і сангха перебувала під контролем держави (хоча і не таким суворим, як в Китаї) до тих пір, поки воно могло цей контроль здійснювати. Період Корі (10 - 14 ст.) Був часом наиб. розквіту буддизму в країні. Нова династія надзвичайно прихильна до нього. В цей же час було завершено одержавлення буддизму, що знайшло відображення і в управлінні сангхой. Якщо в період Об'єднаного Сілла паралельно і незалежно існували территор. будд. адміністрація з ченців на чолі з куктхоном - главою сангхи в країні, до-рому підпорядковувалися обласні чутхони і повітові кунтхони, і цент. адміністрація, укомплектована гражд. чиновниками (було 2 невеликих цент. установи і 7 управлінь у справах най. монастирів), то тепер будд. діячі були включені в чиновну систему, і їм на загальних підставах покладалися службові наділи.Монастирі на правах держ. установ отримали землю по казенному реєстру. У цей період буддисти починають активно діяти і на політичне життя. сцені. У 11 ст. було видано понад 6000 томів "Великого зводу сутр" ( "Теджангён", а також "Продовження великого зводу" ( "Сокчангён") в 4769 томах, Нове видання цього зведення в 6529 томах було розпочато в 1237 і тривало 16 років. В кінці періоду Корі з'явилися ознаки втрати Б. в К. своїх позицій. Посилившись, він знайшов собі безліч супротивників. Чималу роль в боротьбі з ним грало знову набирав сили з сер. 13 ст. конфуціанство. Правителі нової династії Лі, яка прийшла до влади в 1392, ставилися до буддизму недоброзичливо. Пішла секуляризація Монастир. власності, а в кін . 15 ст. Будівництво монастирів було заборонено, а число ченців гранично обмежена. Надалі ставлення до Б. в К. було лише більш-менш терпимим, і до кін. 19 ст. Він знаходився в повному занепаді. У роки яп. Панування буддизм отримав нек-риє стимули для розвитку, але як і раніше користувався небол. впливом, далеко поступаючись христ-ву (в 1938 з 503 тис. буддистів в країні тільки 209тис. були корейцями, тоді як корейців-християн налічувалося до 500 тис.). Після 1945 в Сівши. Кореї буддизм був практично знищений, але на Півдні почав набувати популярності. Наст. підйом його почався в бО-х рр. і багато в чому пов'язаний з приходом до влади в 1961 Пак Чонхи, к-рий, на відміну від більшості колишніх політиків (християн-протестантів), був буддистом. Проголошений їм гасло "нац. Відродження" відкривав перед буддизмом широкі перспективи. Число храмів, монастирів і послідовників буддизму почало швидко зростати. Частка останніх в населенні країни, яка становила в нач. - сер. 60-х рр. 2 - 3%, в кін.60-х рр. збільшилася приблизно в 5 разів, в поч. 70-х рр. склала приблизно 25% населення, а в кін. 70-х рр. ок. 40%, залишивши далеко позаду число послідовників протестантизму. У наст. вр. в Півд. Кореї налічується 18 осн. шкіл (не рахуючи школи Вонбульгё, прихильники к-рій не включаються офіц. статистикою в число буддистів), гл. з яких брало є Чогё, яка об'єднує подавл. більшість кор. буддистів. Осн. її органами є журнал "Пупрун" і газета "Техан пульгё", у віданні школи знаходяться ун-т Тонгук і ряд ін. навчальних закладів. (Південно-кор. Буддисти відіграють все більш замет. Роль в світовому будд. Русі. - С. В. Волков

Буддизм. Словник. - М.: Республіка. Н. Л. Жуковська, В. І. Корнєв. Тисяча дев'ятсот дев'яносто-два .