Ефір

Ефір
Еф (ѳ) ір' ( іноск. ) чістѣйшій воздух' (намек' на е ѳірь у древніх - тонке чістѣйшее речовина над 'сферою небесної , здатне возгораться). Еѳірний - легкій, наскрізний. Пор. Творец' із 'лучшаго ефіру Соткал' живі струни їхніх (Дум'ят). Лермонтов'. Демон'. Пор. Тебе я, вільний син ефіру , Візьму Вь надзвѣздние краю, І будеш ти царицею міра, Подруга перша (вѣчная) моя.

Еф (ѳ) ір' ( іноск. ) чістѣйшій воздух' (намек' на е ѳірь у древніх - тонке чістѣйшее речовина над 'сферою небесної , здатне возгораться). Еѳірний - легкій, наскрізний. Пор. Творец' із 'лучшаго ефіру Соткал' живі струни їхніх (Дум'ят). Лермонтов'. Демон'. Пор. Тебе я, вільний син ефіру , Візьму Вь надзвѣздние краю, І будеш ти царицею міра, Подруга перша (вѣчная) моя. М. Ю. Лермонтов'. Демон'. Пор. ἀιθήρ (еол.) Γ'αἰθήρ - пор. вѣтер' (αἴθειν, возгараться) - ефір'. Пор. αἴθειν (ἀεί θεῖν) - ἀεί θεᾶ, завжди вѣет', - завжди вѣять. Пор. θειόειν - очищати куреньем' сѣри, горѣть. Див. Мармурові плечі.

Російська думка і мова. Своє і чуже. Досвід російської фразеології. Збірник образних слів і іносказань. Т. Т. 1-2. Ходячі і влучні слова. Збірник російських і іноземних цитат, прислів'їв, приказок, пословічно виразів і окремих слів. СПб. , Тип. Ак. наук. . М. І. Міхельсон. 1896-1912.