Ламаїзм на Алтаї

Ламаїзм на Алтаї
В науч. літературі в самостійно. національну і регіональну форму Л. на А. не виділяється, і для цього є всі підстави: на Алтаї не було громади будд. ченців, не було жодного монастиря і будь-яких внемонастирскіх будд. культових споруд (ступи, мані і т. п.). Однак територія Алтаю і його населення в різні періоди історії перебували в повному або частковому підпорядкуванні у сусідніх держав, де буддизм був офіц.
В науч. літературі в самостійно. національну і регіональну форму Л. на А. не виділяється, і для цього є всі підстави: на Алтаї не було громади будд. ченців, не було жодного монастиря і будь-яких внемонастирскіх будд. культових споруд (ступи, мані і т. п.). Однак територія Алтаю і його населення в різні періоди історії перебували в повному або частковому підпорядкуванні у сусідніх держав, де буддизм був офіц. або однієї з офіц. релігій: гос-ва кидання (10 - 12 ст.), Монг. імперії (13 - 14 ст.), Джунгарского ханства (17-18 ст.). Багатовікові контакти з народами, що сповідували буддизм, привели до появи деякого, хоч і незначну. числа його елементів в культурі алтайців. У місцевій міфології це будд. персонажі: небесний писар Шіги-мінебурхан (Шак'ямуні), богатир Мангдишір (Манджушри), небесне божество Курбустан (Хормуста); в епосі-це Акбурхан (білий бог), оживляють убитого головного героя; в казках - божеств. птах Канкереде (Гаруда) і гора Сумер (Меру) і ін. Правосл. місіонери, які працювали на Алтаї з 18 в. , В своїх донесеннях відзначали, що в кін. 19 в. активізувалася діяльність монг. лам в ряді районів Алтаю: приїжджали на час, проводили служби, розвішували ікони, агітували приймати "жовту віру". У поч. 20 в. на Алтаї виникло місцеве націоналістіч. рух в реліг. оболонці - бурханізм. Обряди його представляли собою суміш шаманства, христ-ва і в найменшій мірі ламаїзму, к-рий був представлений лише деякими термінами, в т.ч. словом "Бурхан", осмислюється в даному русі як верховний і єдиний бог. - Н. Л. Жуковська

Буддизм. Словник. - М.: Республіка. Н. Л. Жуковська, В. І. Корнєв. 1992.