Марпа

Марпа
(1012-1096), Марпа з Лхобрага, Двагпо Лхачже (лікар з Двагпо) - гл. фігура у "другу хвилю" поширення буддизму в Тибеті (11 - 12 ст.); тричі здійснював паломництво в Індію, учень Наропи. З його ім'ям пов'язують створення школи кагьюдпа і введення різновиди мистич. пісень на основі інд. тантрич. традиції.
(1012-1096), Марпа з Лхобрага, Двагпо Лхачже (лікар з Двагпо) - гл. фігура у "другу хвилю" поширення буддизму в Тибеті (11 - 12 ст.); тричі здійснював паломництво в Індію, учень Наропи. З його ім'ям пов'язують створення школи кагьюдпа і введення різновиди мистич. пісень на основі інд. тантрич. традиції. Його учень - Миларепа. Житіє М. - це спосіб життя йогина-господаря, к-рий поєднав чернечі заняття зі світською діяльністю; трагич. образ батька, у к-якого на очах загинув син, і вчителі, який проповідував вчення вірним учням. - Є. Д. Огнєва

Буддизм. Словник. - М.: Республіка. Н. Л. Жуковська, В. І. Корнєв. 1992.