Мнемотехніка буддизму

Мнемотехніка буддизму
Вчення буддизму протягом мн. століть існувало тільки в усній формі, що зажадало вироблення мнемотехніки для изустной передачі будд. повчань без спотворення від покоління до покоління. Як свідчить Палійськая традиція, в тхераваде існувало суворе поділ на знавців (бханаков) Дигха-Ніка, Маджхіма-Ніка, Самьютта-Ніка, Ангуттара-Ніка, Дхаммапади і т.
Вчення буддизму протягом мн. століть існувало тільки в усній формі, що зажадало вироблення мнемотехніки для изустной передачі будд. повчань без спотворення від покоління до покоління. Як свідчить Палійськая традиція, в тхераваде існувало суворе поділ на знавців (бханаков) Дигха-Ніка, Маджхіма-Ніка, Самьютта-Ніка, Ангуттара-Ніка, Дхаммапади і т. Д. Крім того, були визнані авторитети по Виная-пітака, Сутта- Нипата, Абхідхарма (див. Типитака). Знання одного з розділів питаки розглядалося як збагнення однієї із щаблів восьмеричного шляху, знання 4-х Ніка - як осягнення 4-х істин, знання 3-х Питак - як просвітлення. Т. к. Рівень знання свящ. тексту - не книжкове знання, а свідоцтво рівня наближення до нірвани, інакше кажучи, показник духовного статусу, то існувала ритуальна ієрархія і в диспутах. Диспути проводилися не стільки для затвердження або спростування того чи іншого тлумачення фактів з життя Будди і його учнів, того чи іншого аспекту вчення, а гл. обр. для заняття високого місця в духовній ієрархії, затвердження свого религ. авторитету серед членів сангхи. Складовою частиною будд. мнемосістеми було і те, що виклад кожної Ніка приписувалося одному з гл. учнів Будди (Віная-питака - Впали і Махакассапе, Дигха-никая - Ананд, Маджхіма-никая - Саріпутта, Самьютта-никая - Махакассапе, Ангуттара-никая - Ануруддхе, Кхуддака-никая - разл.учням Будди і більш пізнім коментаторам, Абхидхарма-питака - Саріпутта). Тим самим виправдовувалося відмінність стилів і методів викладу кожного розділу канону. Усна традиція існувала на мові палі. Вперше частина повчань була зафіксована в листі на Шрі-Ланці ін. -сінгальскім алфавітом. Повністю канон був записаний в 1 в. н. е. на Шрі-Ланці алфавітом деванагарі (пали), потім транслітерувати в сингал. , Монское, Бірмі. , Тайському алфавітах, а нек-риє тексти канону переведені на вищезгадані мови. Загальний обсяг канону, включаючи коментарі, ок. 25 тис. Друкованих сторінок, що приблизно в 20 разів перевищує обсяг Біблії або Корану. - В. І. Корнєв

Буддизм. Словник. - М.: Республіка. Н. Л. Жуковська, В. І. Корнєв. 1992.