ТЕРМОДИНАМІКА

ТЕРМОДИНАМІКА
(Від термо ... і динаміка), розділ фізики, що вивчає макроскопіч. системи (т. е. системи, що складаються з великого числа частинок) і процеси на основі загальних законів взаємоперетворення теплоти, разл. видів роботи і енергії. Классич. Т. має справу з системами, що знаходяться в стані рівноваги (див.

(від термо ... і динаміка), розділ фізики, що вивчає макроскопіч. системи (т. е. системи, що складаються з великого числа частинок) і процеси на основі загальних законів взаємоперетворення теплоти, разл. видів роботи і енергії. Классич. Т. має справу з системами, що знаходяться в стані рівноваги (див. Рівновага термодинамічна), нерівноважні системи вивчає термодинаміка нерівноважних процесів. Т. будується на основі фундам. принципів - почав Т., к-які є узагальненням багаточисельних. спостережень і результатів експериментів (див. Перший початок термодинаміки, Другий закон термодинаміки, Третій закон термодинаміки). Т. виникла в 1-й пол. 19 в. в зв'язку з розвитком теорії теплових машин (С. Карно) і встановленням закону збереження енергії (Ю. Р. Майєр, Дж. Джоуль, Г. Гельмгольц). Осн. етапи розвитку Т. пов'язані з іменами Р.Клаузиуса і У. Томсона (формулювання другого початку Т.), Дж. Гіббса (метод термодинамич. потенціалів), В. Нернста (третій початок Т.). Розрізняють хім. Т., техн. Т. і Т. разл. фіз. явищ.

Природознавство. Енциклопедичний словник.